Ебать, ребят, вы знаете, я тут расскажу вам такой реальный story, как я закладки покупал, втерался в дурдом и санитаром там работал. Вот такой я, наркоман-рэпер, с двумя страстями в жизни – музыка и наркотики. И да, я от этого балдею.
Как-то раз, было это в конце 2019 года, я встретил свою компанюху по имени Макс. Он был уже давним потребителем всего, что только можно было втереться. И тут он мне рассказал, что у него есть недогон по мету – метамфетамину. А я, конечно же, не устоял и решил взять пару граммиков на пробу.
Купил я этот говносайт, который никогда не отправляет закладки. Хуйня полная, я обиделся на своего макса, думаю, что он мне наебал. Но он сказал, что у него на самом деле недостаточно меты и поэтому и не отправляет. Поставил меня в такое положение, что я сам начал по шапкам ходить в поисках этого говна.
Пробовал я и попперсы, и коноплю, и барбитураты, и трипы – все, что можно было представить. Но ничто не давало мне такого кайфа, как мета. Вот так и жил я, бродил по своему району, искал эту дурь.
И вот, как-то раз, благодаря своему знакомому, я узнал, что в дурдоме есть доктор, который тоже употребляет мету. И я подумал, а почему бы мне не работать санитаром в этом дурдоме? Буду на своей территории, мету могу втереться прямо на месте и все забудут об этом.
И вот, после небольшой встречи с доктором, она согласилась взять меня на работу. Какой-то мозг и понимание было у нее, ведь она сама была наркоманом. Сказала, что я могу многое полезного сделать, чтобы помогать пациентам. Вот такая жизнь у нас наркоманов – работаем санитаром, а сами пользуемся тем же самым.
|
День первый:
|
Меня познакомили со всеми, показали, где что находится, дали форму и сказали, что обязанности – в основном уборка и контроль за пациентами. Я отлично со всеми ужился, ребята не знают, что со мной не все так просто.
|
|
День второй:
|
Познакомился с пациентами, которых здесь называют "клиентами". У них, понятное дело, свои проблемы. И каждый из них, как и я, ищет свой способ скрыться от реальности. Мы как-то сразу нашли контакт, с ними интересно общаться.
|
|
День третий:
|
Вот уже несколько дней работаю здесь и даже успел пару раз втереть метку прямо в одной из комнат. Никто даже не подозревает, что это я. Чувствую себя, как на вершине мира. Кайфую от каждого дня.
|
|
День четвертый:
|
Сегодня у меня была очередь выносить мусор. Нашел пакетик с героином в одном из заброшенных уголков дурдома. Чуть не сорвался и не втерся его прямо тут и сейчас. Но подумал о своей скрытой роли и оставил его на потом.
|
Прошли недели, месяцы, я продолжал работать в дурдоме. Все было нормально, пока один из пациентов не узнал о моей "секретной" жизни. Что-то слышал и решил проверить меня. Он уговорил меня привести ему пару граммиков меты и наркотики нашел у себя. Какого черта я наделал?
- Да, он меня выдал, пиздец, - думал я. - Теперь мне конец, уволят и откроют все мои грязные секреты. Но почему мне всегда так не везет в жизни?
Я встретился с доктором и решил ей все признать. Понимала она меня, и оставила на работе. Но запретила больше к ней подходить и втереться даже к мысли о наркотиках. Я понял, что это был урок для меня, и решил больше не рисковать.
Так закончилась моя история с метамфетамином и работой в дурдоме.
Всем безопасного наркотрипа, ребят! Знаю, что мы все ищем свое счастье и способы скрыться от реальности, но не забывайте о здоровье и о том, что есть в этой жизни еще много интересных вещей, которые можно попробовать и испытать.
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.